Архів: Огляд ставок та тарифів РКО. Січень 2026

Початок 2026 року став переломним моментом для фінансової системи України, що характеризується новою парадигмою взаємодії між банківським сектором, регулятором та бізнес-середовищем. Банківський ринок перебуває під впливом двох домінуючих векторів: жорсткої монетарної політики Національного банку, спрямованої на приборкання інфляції, та безпрецедентного фіскального тиску на банківський сектор через підвищення ставки податку на прибуток до 50%.

Як наслідок, це змушує банки шукати компенсацію через додаткові комісійні доходи. З іншого — жорстка конкуренція за клієнта провокує хвилю маркетингової щедрості. Грудень став місяцем контрастів: поки одні тарифи зростають (вартість обслуговування у відділеннях, інформування), фінансові установи масово запускають акційні кампанії (“welcome-бонуси”, пільговий еквайринг) для залучення нових клієнтів.

Новий аналіз, проведений станом на 1 січня 2026 року, свідчить про глибинну адаптацію банківської системи до умов затяжної війни та нових фіскальних реалій.

Кредитування: “штиль” перед новим сезоном?

Монетарна політика: стабілізація як пріоритет

Фундаментом для формування процентних ставок за кредитами та депозитами у січні 2026 року є рішення Правління Національного банку України за підсумками засідання 11 грудня 2025 року щодо збереження облікової ставки на рівні 15,5% річних. Це рішення, яке пролонгує дію ставки, встановленої ще у другій половині 2025 року, базується на необхідності утримання курсової стійкості гривні та контролю над інфляційними очікуваннями, які залишаються високими через безпекові ризики та невизначеність щодо обсягів міжнародної фінансової допомоги у 2026-2027 роках.

Утримання ставки на рівні 15,5% створило ефект “монетарного плато”. Банки, отримавши чіткий сигнал від регулятора про відсутність планів щодо швидкого пом’якшення монетарної політики, заморозили вартість кредитних ресурсів. Це рішення НБУ також слугує якорем для депозитного ринку, гарантуючи, що гривневі інструменти залишаються привабливими для вкладників, запобігаючи перетоку ліквідності на валютний

Вартість ресурсів: “Замороження” на високих рівнях

Загальна динаміка ставок за кредитами для бізнесу в січні 2026 року залишається прогнозованою та стриманою. Ринок корпоративного кредитування працює в режимі “утримання позицій”: банки не поспішають змінювати базові процентні ставки, які для нових кредитів МСБ у гривні коливаються в діапазоні 14,5-17,0% річних (без урахування овердрафтів). Знов-таки, фундаментом стабільності виступає рішення НБУ зберегти облікову ставку на попередньому рівні.

Ключовий тренд місяця — точкова оптимізація. Банки фокусуються не на зміні вартості ресурсу, а на спрощенні доступу до нього в рамках акційних пропозицій (наприклад, ПУМБ пропонує кредит “всеБІЗНЕС” з нульовою разовою комісією). 

Хоча номінальні ставки залишаються високими, реальна доступність ресурсів для бізнесу варіюється залежно від сектору економіки та участі в державних програмах:

• Середньозважені ставки: За даними банківської статистики, вартість нових гривневих кредитів для бізнесу (без урахування овердрафтів) коливається в діапазоні 14,5-17% річних. Це свідчить про те, що банки закладають мінімальну маржу ризику для першокласних позичальників, наближаючи ставки до облікової ставки НБУ (15,5%).
• Овердрафти та оборотний капітал: Для короткострокового фінансування (до 12 місяців) ставки є вищими і часто досягають 19-24% річних, особливо для клієнтів сегменту мікробізнесу, де ризики неповернення оцінюються як високі.
• Тенденція: Порівняно з груднем 2025 року, суттєвих змін у січні не зафіксовано. Банки зайняли вичікувальну позицію, оцінюючи вплив енергетичних ризиків зимового періоду та макроекономічну стабільність. Зниження ставок стримується високою вартістю залучення депозитів та інфляційними очікуваннями на рівні близько 9-10% на 2026 рік.
• Державна програма “5-7-9%” залишається основним драйвером, формуючи значну частину кредитного портфеля банків (близько 27-30%). Проте спостерігається зміщення акцентів на фінансування енергонезалежності та інвестиційних потреб, а не лише оборотного капіталу.

Кредитування в іноземній валюті

Пожвавлення валютного кредитування, яке розпочалося восени 2025 року, продовжується. Цей сегмент доступний переважно для експортерів, які мають валютну виручку. Ставки за валютними кредитами (USD/EUR) формуються на базі міжнародних індикаторів (Euribor/SOFR) плюс маржа банку (4-7%). Враховуючи прогнозовану стабільність курсу (закладеного в бюджеті на рівні 45-46 грн/дол. США), валютні кредити стають привабливою альтернативою гривневим ресурсам для компаній із природним хеджуванням.

Порівняльний аналіз ставок (станом на 1.01.2026)

Аналітичний висновок: Ринок кредитування на початку 2026 року функціонує в режимі “керованого штилю”. Висока облікова ставка НБУ та податковий тиск на банки не дають простору для здешевлення кредитів. Основним драйвером залишаються державні програми та партнерські проекти з міжнародними фінансовими організаціями (ЄБРР, IFC), які беруть на себе частину ризиків. Для підприємців це означає, що доступ до дешевого ресурсу можливий лише за умови відповідності критеріям “5-7-9%” або наявності валютної виручки.

Депозити: гроші повинні працювати

Депозитний ринок для юридичних осіб на початку 2026 року демонструє складну діалектику. З одного боку, висока облікова ставка стимулює банки пропонувати конкурентні умови для залучення коштів. З іншого боку, структурний профіцит ліквідності в системі та нові податкові реалії змушують фінансові установи оптимізувати витрати на пасиви.

На ринку пасивів відбулася знакова подія, що змінює правила гри для мікро- та малого бізнесу. Якщо раніше дохідність забезпечували лише строкові депозити (ставки за якими на 3-6 місяців тримаються в межах 13,5-16,0%), то в січні 2026 року загострилася боротьба за залишки на поточних рахунках.

Аналіз індикативних ставок UIRD для бізнесу на 1 січня 2026 року виявляє цікаву аномалію — інверсію або вирівнювання кривої дохідності.

• Короткі гроші (3-6 місяців): Ставки коливаються в межах 13,41-13,92%. Це найбільш популярний інструмент для бізнесу, що дозволяє управляти ліквідністю без “заморожування” коштів на довгий термін в умовах воєнної невизначеності.
• Довгі гроші (12 місяців): Середня ставка становить 13,77%, що часто є нижчим показником, ніж за 9-місячними вкладами (14,04%).

Така структура ставок свідчить про очікування ринку щодо зниження облікової ставки НБУ у другій половині 2026 року. Банки не бажають фіксувати високу вартість залучення ресурсів на рік наперед, очікуючи, що “гроші подешевшають”.

Класичні гравці (ПриватБанк, Ощадбанк, Raiffeisen Bank) поки що утримують консервативні ставки по строкових депозитах (11-13%), роблячи ставку на надійність, тоді як інші банки агресивно залучають ліквідність через високі відсотки на залишок. Так, monobank задав новий стандарт для ринку, запропонувавши для юридичних осіб 14% річних на залишок коштів, що фактично перетворює поточний рахунок на високодохідний депозит без заморожування коштів.

Стратегії банків: Диференціація підходів

У січні 2026 року чітко виділяються дві групи банків з діаметрально протилежними стратегіями:

1. Агресивні гравці: Банки меншого розміру, такі як Альянс Банк, Глобус Банк, тримають підвищені ставки, пропонуючи дохідність до 15,0-15,2% річних у гривні. Їх мета — наростити клієнтську базу та залучити ресурс для кредитування більш ризикових сегментів бізнесу, які не покриваються великими банками. Для МСБ це можливість отримати дохідність, що перекриває офіційну інфляцію.
2. Консервативні лідери: Державні банки (ПриватБанк, Ощадбанк) та банки з іноземним капіталом (Raiffeisen, Укрсиббанк, Credit Agricole) утримують ставки на рівні UIRD або нижче (11-13%). Маючи значний запас ліквідності, вони не вступають у цінову війну, фокусуючись на надійності та якості сервісу.

Валютні депозити: Стагнація

Сегмент валютних депозитів для бізнесу залишається низькомаржинальним.

• USD: Ставки для бізнесу знаходяться в діапазоні 0,5-2% річних. Максимальні ставки пропонують такі банки як Агропросперіс.
• EUR: Дохідність у євро є символічною — 0,1-1,0%. Банки фактично виконують функцію “сейфа”, оскільки можливості розміщення євро-активів в Україні вкрай обмежені, а кореспондентські рахунки в європейських банках не приносять значного доходу

Аналітичний висновок: Великі банки, значно обтяжені 50% податком, ймовірно, продовжать політику стримування депозитних ставок, намагаючись зберегти процентну маржу.

Нові соціальні стандарти та їх вплив на ФОП

З 1 січня 2026 року набрав чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, який встановив нові соціальні стандарти, що безпосередньо впливають на витрати підприємців.

• Мінімальна заробітна плата зросла до 8 647 грн (порівняно з 8 000 грн у 2025 році).
• Прожитковий мінімум для працездатних осіб збільшено до 3 328 грн (з 3 028 грн).

Ці зміни автоматично призвели до зростання податкового навантаження на МСБ на спрощеній системі оподаткування:

• Для ФОП 1 групи єдиний податок зріс до 332,80 грн (10% від прожиткового мінімуму).
• Для ФОП 2 групи єдиний податок досяг 1 729,40 грн (20% від мінімальної зарплати).
• Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для всіх груп ФОП зріс до 1 902,34 грн на місяць (22% від мінімальної зарплати).
• Військовий збір для ФОП 1, 2 та 4 груп зафіксовано на рівні 864,70 грн (10% від мінзарплати).

Адаптація до ISO 20022 та регуляторних вимог

Перехід на міжнародний стандарт платежів ISO 20022, що активно впроваджується українськими банками (наприклад, Укрсиббанк, Raiffeisen Bank), вимагає оновлення програмного забезпечення клієнтів. Хоча це не завжди відображається у прямих тарифах, це створює додаткові непрямі витрати на адаптацію бухгалтерських систем підприємств. Крім того, з 1 січня 2026 року посилено вимоги щодо безготівкових розрахунків для ФОП 2-3 груп у всіх населених пунктах, що підвищує попит на послуги еквайрингу та РРО/ПРРО.

РКО: Епоха зростання комісій та цифровізації

Сектор розрахунково-касового обслуговування (РКО) зазнає найбільш динамічних змін. Це пряма реакція банківської системи на зростання операційних витрат (персонал, енергобезпека, кіберзахист) та необхідність компенсувати фіскальний тиск. При цьомуспостерігається чіткий тренд: зростання вартості “старих” послуг та демпінг на нових технологіях. Банки намагаються компенсувати податковий тиск через комісійні доходи, але роблять це вибірково.

Зростання фіскального навантаження змушує малий бізнес більш прискіпливо ставитися до банківських витрат, шукаючи оптимальні тарифні плани РКО. Це, у свою чергу, посилює конкуренцію між банками за транзакційного клієнта, змушуючи їх балансувати між необхідністю підвищення тарифів та ризиком відтоку клієнтів.

Ключові зміни в РКО:

• Оптимізація тарифів: Банки прибирають непопулярні пакети та вводять гнучкіші умови.
• Еквайринг: Умови обслуговування POS-терміналів переглядаються. Банк Південний та Кредит Дніпро змінили вартість абонплати за термінали. Водночас Sense Bank запустив спеціальний тариф на торговий еквайринг, що діятиме цілий рік (до 05.01.2027), намагаючись зафіксувати клієнтів на довгий термін. Ощадбанк пропонує дисконт 25% на використання OschadPay (смартфон як термінал) до кінця січня, стимулюючи відмову від фізичного “заліза”.
• Зарплатні проєкти: Банки перетворюють виплату зарплат на інструмент лояльності. Укрсиббанк запустив акцію з кешбеком до 0,2% для підприємств за зарахування зарплати (діє до травня 2026), що є рідкістю для корпоративного сегменту.

Ключові тренди змін в напрямку РКО

1. Боротьба з “мертвими душами”: Банки масово запроваджують або підвищують комісії за обслуговування неактивних рахунків. Мета — очистити клієнтські бази від рахунків, що не генерують дохід, але потребують витрат на адміністрування та фінмоніторинг.
2. Примусова діджиталізація: Тарифи на обслуговування у відділеннях (касові операції, паперові платіжки, довідки) зростають непропорційно швидко. Sense Bank встановив “загороджувальний” тариф у 2500 грн за відкриття рахунку у відділенні, роблячи онлайн-онбординг фактично безальтернативним.
3. Логістика карток: Безкоштовна доставка пластикових карток стає історією. ПриватБанк ввів плату за логістику (80 грн), що сигналізує про кінець епохи субсидування фізичного пластику.
4. Комунікаційні витрати: Банки перекладають вартість SMS та Viber-повідомлень на клієнтів, підвищуючи тарифи (наприклад, Ощадбанк), стимулюючи перехід на безкоштовні Push-повідомлення у застосунках.

Детальний аналіз змін по десяти ключовим банкам

Нижче наведено детальний аналіз цінової політики банків, що обслуговують український бізнес, станом на січень 2026 року.

Детальний огляд змін по ТОП-10 банкам (Січень 2026)

Що мені з цього? Висновки на початку 2026 року

Аналіз ситуації на банківському ринку станом на січень 2026 року дозволяє зробити наступні узагальнюючі висновки:

1. Цінова стабільність кредитів та депозитів: У січні 2026 року ринок “взяв паузу”. Банки не змінюють радикально процентні ставки, очікуючи подальших кроків НБУ та адаптуючись до роботи в умовах 50% податку на прибуток. Кредити залишаються дорогими (15%+), депозити — помірно дохідними (11-13%).
2. Ренесанс комісійних доходів: Зростання вартості РКО є безальтернативним трендом 2026 року. Банки будуть і далі підвищувати абонплати, вводити плату за додаткові сервіси (інформування, довідки, доставка карток) та штрафувати за неактивність.
3. “Примусова” діджиталізація: Високі комісії за обслуговування у відділеннях (кейс Sense Bank) стають інструментом “м’якого примусу” клієнтів до переходу в онлайн-канали, що знижує собівартість операцій для банків.
4. Сегментація пропозицій: Банки чітко розмежовують пропозиції для мікробізнесу (дешеві вхідні тарифи, як у ПУМБ та Credit Agricole) та для активного МСБ (дорогі безлімітні пакети). “Середніх” варіантів стає менше.